понеділок, 31 грудня 2018 р.

***

-2019-
З Новим Роком та Різдвом Христовим!


Вітаю всіх учнів 9-Б класу та Ваших батьків з Новим 2019 Роком та Різдвом Христовим! 
Бажаю святкового настрою, миру, любові та здійснення всіх бажань. 


lehrer

неділя, 30 грудня 2018 р.

дкр "ЗИМА" - 2019

Завдання 
дкр "ЗИМА" №№1,2,3 
розміщено на сторінці 


Завдання потрібно здати 
на окремих скріплених листочках 
в середу 23.01.2019 р. 


до першого уроку(!)

неділя, 23 грудня 2018 р.

***

Підсумкова робота з фізики   
І семестр 


попередні результати (апеляція в середу)



1. Червоні - молодці;
2. Розчарували №№ 18; 4; 5; 8; 15; 16; 20; 28; 34;
3. Розчарували ДУЖЕ №№ 22; 7; 32.

середа, 19 грудня 2018 р.

Математика для фізиків

Поняття похідної



В кожній точці, похідна функції f(x) = 1 + x∙sinx2 дорівнює нахилу лінії, яка дотична до кривої. Коли похідна додатня — дотична зелена, коли від'ємна — дотична червона, а коли дорівнює нулю — чорна.


 1. Означення  


Нехай в деякому околі точки x0 визначена функція f. Якщо ми візьмемо довільне число x в цьому околі, то приріст аргументу (Δx) в цьому випадку визначається, як x−x0, а приріст функції (Δy) — як f(x)−f(x0). Тоді, якщо існує границя



то вона називається похідною функції f в точці x0.

Або:   
похідна визначається як границя відношення приросту функції до приросту її аргументу коли приріст аргументу прямує до нуля (якщо така границя існує).


Функцію, що має скінченну похідну, називають диференційовною.

Процес знаходження похідної функції називається диференціюва́нням. 
Зворотним до диференціювання є інтегрування — процес знаходження первісної.



 2. Геометричний зміст похідної  



Геометричний зміст похідної: значення похідної функції y = f(x) у точці x0 дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної до графіка функції в точці з абсцисою x0:
y' = f'(x0) = k = tgα.

понеділок, 17 грудня 2018 р.

Готуємось до ЕКЗАМЕНУ

ФІЗИКА
І семестр
здати добре фізику...



8.1.1; 8.1.2; 8.2.14; 8.3.6; 8.3.9; 8.3.10; 8.3.14; 8.3.20; 8.3.32; 8.3.33; 8.3.37; 8.3.48.
9.1.3; 9.1.4; 9.1.5; 9.1.6; 9.2.6; 9.2.11; 9.2.13; 9.2.15; 10.1.4; 10.1.7.
13.1.14; 13.1.15; 13.1.16; 13.3.4; 13.4.1; 13.4.2; 13.4.3.








неділя, 16 грудня 2018 р.

Якось так...

Атомна та ядерна фізика
ТЕОРІЯ 
перша+друга частини (максимум 16, оцінка 12)



І - перша частина (максимум 12)
ІІ - друга частина (максимуму 4)
бал - сума (максимум 16)
О - оцінка (максимум 12)

і вишиванка не завжди допомагає...


субота, 15 грудня 2018 р.

ДЗ - 8

Домашня Робота №8
Ядерна фізика 


Задачі розв'язати та оформити в тоненькому зошиті 
на середу 19.12.2018 р.


пʼятниця, 14 грудня 2018 р.

Залік

По проханню учнів класу:
- завтра залік з атомної та ядерної фізики, а в
- середу опитування по ДОЗИМЕТРІЇ.

четвер, 13 грудня 2018 р.

***

Ядерна фізика. Радіоактивність-2
Гіф-картинка
Реакція поділу урану 235 під дією нейтрона

вівторок, 11 грудня 2018 р.

ДЗ - 7

Домашня Робота №7
Ядерна фізика 


Задачі розв'язати та оформити в тоненькому зошиті 
на суботу 15.12.2018 р.


Бажаю успіху!

неділя, 9 грудня 2018 р.

Радіоактивність...

Ядерна фізика. Радіоактивність
Гіф-картинка




В камері Вільсона знаходиться кусочок (0,3 кубічних сантиметра) радіоактивного мінерала ураніту, котрий містить радіоактивний уран. Мінерал випромінює альфа та бета частинки, рух яких можна спостерігати на "живій картинці" у вигляді хмаринок та прямих ліній.

середа, 5 грудня 2018 р.

Атомне ядро

Атомне ядро. 

Енергія зв'язку ядра



1. Атомне ядро

За сучасними вимірами, позитивний заряд протона дорівнює елементарному заряду e = 1,60217733·10–19 Кл, тобто рівний по модулю негативному заряду електрона. У цей час рівність зарядів протона й електрона перевірено з точністю 10–22. Такий збіг зарядів двох несхожих одна на одну часток викликає подив і залишається однією з фундаментальних загадок сучасної фізики.

Маса протона дорівнює mp = 1,67262∙10–27 кг. У ядерній фізиці масу частки часто виражають в атомних одиницях маси (а.о.м.), яка дорівнює 1/12 маси атома вуглецю з масовим числом 12:

1 а.о.м. = 1,66057·10–27 кг.

Отже, mp = 1,007276 а.о.м. У багатьох випадках масу частки зручно виражати в еквівалентних значеннях енергії відповідно до формули E = mc2Тому що 1 еВ = 1,60218·10–19  Дж, в енергетичних одиницях маса протона дорівнює 938,272331 МеВ.

вівторок, 4 грудня 2018 р.

ДЗ - 6

Домашня Робота №6
Атомна фізика 


Задачі розв'язати та оформити в тоненькому зошиті 
на середу 12.12.2018 р.



неділя, 2 грудня 2018 р.

Ядерна фізика

Радіоактивність. 
Закон радіоактивного розпаду
(Ядерна фізика)

Ядерна реакція 

Явище радіоактивності було відкрито в 1896 році французьким фізиком А. Беккерелем, який виявив, що солі урану випускають невідоме  випромінювання, здатне проникати через непрозорі для світла перешкоди й викликати почорніння фотоемульсії. Через два роки М. Складовська - Кюрі та П. Кюрі виявили радіоактивність торія й відкрили два нові радіоактивні елементи – полоній і радій.

У наступні роки дослідженням природи радіоактивних випромінювань займалися багато фізиків, у тому числі Е. Резерфорд і його учні. Було з'ясовано, що радіоактивні ядра можуть випускати частки трьох видів: позитивно, негативно заряджені й нейтральні. Ці три види випромінювань були названі α-, β- і γ-випромінюваннями

У магнітнім полі α- і β-промені відхиляються в протилежні боки, причому β-промені відхиляються значно більше. В магнітнім полі γ-промені  взагалі не відхиляються.

Мал. 1 Схема досліду по виявленню α-, β- і γ-випромінювань. К – свинцевий контейнер, П – радіоактивний препарат, Ф – фотопластинка, В – магнітне поле